Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
Каталог статей
досвід роботи
| Я Браташ Любов Петрівна, працюю в даній школі сьомий рік. Працюю над проблемою «Формування мотивації навчально – пізнавальної діяльності учнів на уроках хімії». Це питання порушується у всіх постановах і законах, що стосуються освіти України.
Розкриваючи методичну проблему, доцільно керуватися девізом: «Учень не «посудина», яку треба наповнити, а факел, який треба запалити». Тому я ставлю перед собою такі завдання:
• Розвивати в учнів розумові і творчі здібності;
• Використовувати життєвий досвід учнів;
• сприяти створенню емоційно-піднесеної атмосфери та відчуття успіху в навчанні;
• бачити в учнях все найкраще і стимулювати їх до творчої співпраці;
• не навчати всьому і одразу, а допомагати учням учитися самостійно.
Тому, готуючись до уроків, відповідно до змісту, мети та цілей я визначаю оптимальну форму діяльності як для себе, так і для школярів, використовую весь свій запас знань, умінь, життєвий досвід, щоб прищепити учням інтерес до цього предмета.
Досвід показує, що у вихованні інтересу й любові до предмету велику роль відіграють враження дітей від першого уроку, знайомства з ним. Тому я прагну надати йому урочистого характеру. Знайомство з хімією я починаю з уроку-екскурсії до місцевого супермаркету. Попередньо домовившись з адміністрацією магазину і намітивши відділи, де найзручніше проводити бесіди з учнями, де розміщені на прилавках потрібні нам речі – вироби з пластмас і металів, лаки, іграшки. Коли учні оглянуть всі ці речі, я звертаюсь до них: «Діти, сьогодні ми починаємо вивчати новий предмет, що називається хімією. Що ж це за наука? Ми з вами вже трохи ознайомились з нею, точніше з результатами її застосування. Давайте подивимось, з чого зроблено кожний предмет, що лежить перед вами? З цього власне і починається вивчення науки хімії».
Для активації кожного з етапів пізнавальної діяльності важливу роль відіграє вибір форм навчання. Як відомо, основною формою організації навчальної діяльності є урок. Проте якою б чудовою не була структура і методика проведення уроку, він неминуче притуплює інтерес до навчання. Ось чому підтримка і розвиток інтересу потребують поєднання різних форм організації навчання.
Користуючись «сходинками» активного пізнання, прагну, щоб на кожному уроці діти ставили запитання. Чому? Вважаю, що легше відповісти на запитання, ніж правильно його сформулювати. Тому на уроках запроваджую форму «запитання – відповідь». Для цього клас поділяється на групи. Кожна група одержує завдання прочитати текст підручника і скласти запитання до нього. Коли учень замислюється над постановкою запитання, то в його уяві має бути і варіант відповіді. Це розвиває логічне мислення, ланцюжок «запитання – відповідь» сприяє тому, що відповідь породжує нове запитання. Така методика допомагає висловлювати свої думки, доходити правильних висновків.
Щоб урізноманітнити форми уроків, у старших класах я вдаюся до лекційної форми навчання. Але при цьому пам’ятаю, що монологічну мову навіть старшокласники сприймають погано. Тому я проводжу емоційну лекцію, а не безпристрасну розповідь. Якщо вчитель переживає з класом те про що розповідає, тоді учні починають відчувати в його словах ту привабливу захопливу щирість, яка допомагає зрозуміти найскладніші істини хімії.
У шкільній практиці я широко застосовую лабораторний метод ведення уроків. Експеримент у ній посідає важливе місце. Постійно ставлю собі за мету використовувати такі прийоми роботи, які позвивали б творче мислення, спонукали дітей до співпраці, до пізнання, щоб кожен урок учень відчував себе творцем, міг реалізуватися як творча особистість, на яку звертають увагу, до якої прислухаються. У восьмому класі при вивченні теми «Ознаки хімічних реакцій» учні спостерігають, як вихідні речовини перетворюються на інші речовини, які мають й інші властивості. На це вказують і зовнішні ознаки хімічних реакцій. Так, наприклад, хімічна реакція мармуру з хлоридною кислотою супроводжується виділенням вуглекислого газу. Якщо цей газ пропустити через вапняну воду, то утворюється осад білого кольору. Таким чином, яскраві явища перетворення речовин справляють велике враження на учнів, зацікавлюють, їх посилюють увагу до розповіді вчителя. З досить нелегких іноді для розуміння положень, поданих у підручнику, хімічні поняття і факти перетворюються за допомогою експериментів на цілком зрозумілі і, що не менш важливо, цікаві.
Для зацікавлення учнів у опануванні навчального матеріалу використовую також нетрадиційні форми уроків. Це – урок-подорож (у восьмому класі «Фізичні і хімічні властивості кислот»), урок-дослідження(«Добування кисню»), урок-суд (Силікатна кислота та силікати»). Використання цих уроків зміцнює в учнів бажання навчатися, мислити, оволодівати знаннями.
Для того, щоб активізувати пізнавальну активність, використовую такі методи: частково – пошуковий, проблемний та дослідницький. Створюю проблемні ситуації і спільно з учнями їх вирішую. Для розв’язання поставлених завдань методи самостійної роботи поєдную з диференціацією навчання. Наприклад, під час вивчення теми «Реакції йонного обміну» повідомляю учням про склад стічних вод місцевих підприємств, про вміст у них шкідливих для людини й усього живого йонів та пропоную знайти і спосіб очищення стічних вод за допомогою знань про реакції йонного обміну. Знайдені учнями способи розв’язання цієї проблеми колективно обговорюємо, аналізуємо. У цій ситуації створюється можливість для аналізу відповідей. Таким чином, усі діти на уроці із задоволенням працювали. Під час вивчення теми «Силікатна кислота та силікати» клас розбивався на групи, однорідні за складом. Кожна група одержує завдання: підготувати та висвітлити яке-небудь питання, наприклад «Скло», «Кераміка». У межах групи завдання розподіляються між учнями. Один учень читає доповідь, інший демонструє досліди. Отже, у вивченні теми бере участь увесь клас.
Пізнавальний інтерес формується під впливом емоційних чинників. Використання віршів, репродукцій картин прикрашає урок, позитивно впливає на процес сприйняття.
Одним із засобів виховання інтересу учнів на уроках є ігри. Гра на уроці хімії – це маленька віддушина, емоційна розрядка, що так потрібні у роботі. Для учня дуже багато значить повага товаришів, віра в себе, бажання бути кращим перед однокласниками. Саме у грі дитина активно думає, відчуває і творить вільно. Ігрова форма проведення уроків дозволяє зробити цікавими і привабливими для учнів навіть нудні теми курсу хімії. Ігри проводжу на уроках повторення й узагальнення вивченого, контролю знань. Наприклад, при вивченні хімічних властивостей кислот повідомляю, що працівники митної служби звернулися до нас по допомогу. На митниці затриманий вантаж. Внаслідок шахрайських операцій серед цистерн з нітратною та сульфатною кислотами з’явились цистерни натрій гідроксиду. Треба визначити, в яких цистернах містяться відповідні кислоти. Таким чином, учні відразу ж включаються в активну діяльність.
Не менш важливе значення в поглибленні та розвитку інтересу, у формуванні навичок використовувати знання з предмета має система домашніх завдань. Як відомо, домашнє завдання є логічним продовженням уроку, а потім стає основою наступного уроку. Тому завдання для домашньої роботи повинні ретельно підбиратись. Опитування учнів свідчить про те, що дітей більше приваблюють творчі роботи. Тому пошук учителя в даному напрямку повинен полягати в тому, щоб забезпечити учнів такими завданнями, які були б для них цікавими й відповідали дидактичним цілям.
Спираючись на цю методику роботи, я визначила такі основні вимоги до уроку хімії:
- учень на уроці відчуває власну причетність до всього, що відбувається, навчальний матеріал прилучає до власного чуттєвого досвіду;
- знаходити такі форми і методи навчально - виховного процесу, які б активізували емоційну, інтелектуальну сфери учня, підключали його до процесу пізнання.
А урок лише тоді стає своєрідно цікавим, коли створені такі умови, за яких є:
- прагнення до самопізнання, самовдосконалення;
- віра педагога в безмежні творчі можливості кожної дитини та розкриття її внутрішнього світу.
Разом з тим одних лише уроків сьогодні вже замало для формування стійкого інтересу до хімії. Потрібна позакласна робота. Вона дає можливість розвивати здібності дітей, стимулювати їх творче самовдосконалення, активність. Тому використовую систему позакласної роботи: реферати, вікторини, проведення різноманітних змагань.
Я є співавтором статті «Ternary system Er–Ni–In at T=870K», яка є опублікована в journal of Solid State Chemistry та успішно пройшла сертифікаційний тест «Курс Microsoft» із цифрових технологій.
Ніхто не буде сперечатися, що будь-яка діяльність без інтересу до неї є малоефективною або інколи і зовсім без результативною. Хімія – це досить складна наука, тому зацікавити учнів у її вивченні, пробудити у них інтерес до неї ще з перших уроків вивчення, для мене має досить важливе значення. Вважаю, що такі підходи в організації навчального процесу, відповідного до потреб та інтересів кожного учня, стимулюють активну пізнавальну діяльність, зумовлюють розвиток творчих здібностей, формують уміння самоаналізу, самоконтролю, самооцінки.
Якщо я бачу, що дитина цікавиться різними джерелами знань, їй подобається робити власні нехай маленькі відкриття, і це їй вдається, тоді відчуваю, що досягла своєї мети. Заради цього варто працювати.
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: Lyuba (02.11.2014)
|
| Просмотров: 347
| Рейтинг: 0.0/0 |
|