Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
Каталог статей
Розвиток критичного мислення на уроках хімії
| Одним з актуальних напрямків удосконалення навчання в школі є пошук і впровадження нових форм і методів навчання. Оскільки більшість учнів не вміють у процесі навчання самостійно виділяти найважливіші елементи знань, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між ними, на перший план виходить завдання формування в учнів навичок критичного мислення.
Провідна ідея технології формування критичного мислення полягає у застосуванні методів та форм організації навчальної діяльності учнів задля формування у них критичного мислення.
Критичне мислення – це:
а) система розумових стратегій і комунікативних якостей, що дозволяють ефективно взаємодіяти з інформаційною реальністю;
б) особливий вид діяльності, який дозволяє учневі скласти власну думку про запропоновану йому проблему;
в) вміння аналізувати ту чи іншу проблему з різних боків;
г) вміння користуватись інформацією з різних джерел.
Воно передбачає послідовний ланцюг операцій мислення, які упорядковуються у такий спосіб:
Що? → Як? → Чому? → Для чого?
Метою технології формування критичного мислення є розвиток необхідних не лише у навчанні, а й у повсякденному житті таких розумових навичок учнів, як уміння:
• Приймати зважені рішення;
• Працювати з інформацією;
• Всебічно аналізувати явища і проблеми;
• Оцінювати свої ідеї з позиції іншого.
Ознаки критичного мислення:
- вміння не лише оволодіти інформацією, а й критично оцінити її;
- самостійне формулювання ідеї, оцінка ситуації незалежно від інших;
- критичне мислення вимагає чіткої постановки проблеми, переконливої інформації.
На важливості цілеспрямованого розвитку критичного мислення в освіті вчені наголошували вже давно і неодноразово. Ще на початку XX століття князь Микола Жевахов писав, що першочергове завдання освіти - ”прагнення збудити в учневі його особисту самосвідомість, примусити його критично віднестись до своїх думок“.
Люди, які мають навички критичного мислення, базують судження на доказах, шукають зв'язок між предметами. Такими людьми майже неможливо маніпулювати. Вони вміють перевірити використану інформацію, проаналізувати твердження, що лежать в їй основі. Ці навички потрібні всім – учневі на уроці, вчителеві в класі, інженеру на робочому місці. Цим і пояснюється актуальність впровадження технології формування критичного мислення. Не всі види розумової діяльності можна назвати критичним мисленням. Так, запам’ятовування кардинально відрізняється від критичного мислення. На жаль, ми часто перевіряємо на контрольних виключно обсяг пам’яті учнів. Така складна розумова операція, як розуміння, на першому етапі також не є критичним мисленням, бо учень сприймає лише те, що створив хтось інший. Мислення стає критичним тоді, коли нові, уже зрозумілі ідеї перевіряються, оцінюються. Тобто критичне мислення – мислення оцінне, яке розвивається шляхом накладення нової інформації на особистий життєвий досвід. У цьому і є відмінність критичного мислення від мислення творчого.
Основою технології критичного мислення є трифазна структура уроку: виклик, осмислення і рефлексія. Технологія передбачає застосування методів і прийомів, спрямованих на те, щоб спочатку зацікавити учнів, потім забезпечити умови для осмислення ними матеріалу.
Стадія виклику
Завдання:
- актуалізувати в пам’яті учнів уже набуті знання;
- пробудити, викликати пізнавальний інтерес до теми, що вивчається;
- допомогти учням самим визначити напрямок, у якому слід рухатися при вирішенні проблеми.
Діяльність учнів на даному етапі полягає у тому, що учень згадує все, що йому відомо з питання, яке вивчається, робить припущення, ставить запитання, на які він хотів би отримати відповідь.
Прийоми і методи:
- складання списку відомої інформації;
- розповідь-припущення за ключовими словами;
- систематизація матеріалу – кластери, таблиці.
Робота учнів на першій стадії зазвичай не оцінюється. Інформація, спрямована у процесі такої діяльності, прослуховується, записується, обговорюється. Робота ведеться індивідуально, в парах або групах.
Стадія осмислення
Завдання:
- порівняти очікування учнів із тим, що вивчається;
- допомогти учням активно сприймати матеріал;
- допомогти співвіднести, зв’язати старі знання з новими;
- поставити запитання до вивченого матеріалу.
Учитель повинен організувати процес так, щоб зберегти інтерес учнів до теми, що вивчається. На цій стадії учень вступає у безпосередній контакт з новою інформацією.
Прийоми і методи:
- методи активного читання (система ”Інсерт“);
- ведення різних записів на кшталт подвійних щоденників;
- обмін інформацією після читання;
- пошук відповідей на запитання, поставлені у першій частині уроку.
Стадія рефлексії
Завдання:
- допомогти учням самостійно узагальнити матеріал;
- допомогти учням самостійно визначити напрямок подальшого вивчення матеріалу.
На цій стадії учні співвідносять нову інформацію зі старою, використовуючи знання, отримані на стадії осмислення.
Прийоми і методи:
- заповнення таблиць, кластерів;
- повернення до ключових слів, правильних і неправильних тверджень;
- організація різних видів дискусій;
- написання творчих робіт.
Важливим фактором для проведення занять на основі технологій активного навчання та критичного мислення є створення характерного середовища на уроці, що має такі риси:
створення позитивного психологічного клімату на уроці;
учитель моделює процес мислення на уроці, підтримуючи при цьому ідеї учнів;
на занятті панує атмосфера пошуку та відкритості;
учитель дає підтримку учням лише в певному обсязі та формі;
простір для навчання побудований так, щоб співпраця та комунікація учнів були легкими і природними.
Якщо проаналізувати три описані вище стадії занять з погляду традиційного уроку, то стане абсолютно очевидним, що вони не нові для вчителя. Вони майже завжди присутні на традиційному уроці, тільки називають інакше. Замість виклику звичніше для вчителя звучить: актуалізація наявного досвіду і знань учнів. А осмислення – це не що інше, як частина уроку, присвячена вивченню нового матеріалу. І третя стадія є в традиційному уроці – це закріплення матеріалу, перевірка засвоєння знань.
Критично мислячий учень на основі власного, хоч і невеликого досвіду:
- формує особисту думку;
- дивиться на старі ідеї з нової точки зору;
- відрізняє факти від припущень;
- бачить невідповідності й помилки в матеріалі, що вивчається.
Під час використання методик критичного мислення учні є активними учасниками навчального процесу, в них розвивається самостійність і творчість, помітно зростає бажання поширити і поглибити знання, на уроках інформація засвоюється невимушено, використовується додаткова література. Спілкування з учнями як на уроці так і під час позакласної роботи потрібно будувати на принципах партнерства і поваги до особистості школяра. У ході проведення позакласних заходів учні мають можливість спілкуватись в неформальній обстановці, що дає додаткові можливості критичної оцінки отриманої інформації, формування власних висновків та обговорення цих висновків у мікрогрупах. Досить ефективним є проведення виховних заходів у театралізованій формі та у формі “хімічного кафе ”. До підготовки і проведення позакласних заходів залучаються також батьки, оскільки батьківський дім – життєвий простір, де формується і розвивається особистість. Важливим етапом у формуванні критичного мислення дітей є налагодження системи роботи з батьками, яка включає:
- встановлення в атмосфері довір’я у дітей та батьків у здійсненні процесу виховання;
- формування зацікавленості дітей та батьків через організацію спільних справ;
- виховання почуття особистої відповідальності за створення мікроклімату в сім’ї та колективі, де виховується дитина.
Результатом упровадження методик критичного мислення в практику шкільного навчання є особистісна зацікавленість кожного учня в результатах своєї діяльності та як наслідок підвищення кількості учнів, які мають високий та середній рівень навчальних досягнень. Зрозуміло, що підбір учнів неоднорідний і навчальний матеріал восьмого класу не можна порівнювати за складністю з матеріалом одинадцятого класу, але досить показовим вже є те, що зазвичай у старших класах зростає кількість “середнячків”, а під час формування критичного мислення не спостерігається.
За час роботи я визначила найважливіші вміння, якими учень повинен оволодіти впродовж навчання:
- порівнювати, протиставляти, зіставляти, вміти шукати вихід зі скрутних становищ;
- висловлювати ставлення до того, що бачить, спостерігає, робить;
- шукати літературу з питання, яке цікавить; знаходити в книжці потрібну інформацію;
- проводити аналіз висновків з інформації.
Урок хімії дає широкі можливості для впровадження технології розвитку критичного мислення у навчально-виховний процес з предмета.
|
| Категория: Мои статьи | Добавил: Lyuba (28.10.2014)
|
| Просмотров: 1254
| Рейтинг: 0.0/0 |
|